Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 92 комбінованого типу" Дніпровської міської ради

 





ЗВІТ КЕРІВНИКА

  

Аналіз результативності роботи КЗО ДНЗ № 92

за 2018/2019 н. р.

 

Дошкільний навчальний заклад № 92 знаходиться за адресою: вул.. Новокримська, 8а, тел.. 792-50-02.

Всього функціонує 11 груп, з них раннього віку - 2, дошкільного віку - 9 (з них 2 -логопедичні).

Організація освітньо-виховного процесу 2018-2019 навчального року в дошкільному закладі була спрямована на реалізацію пріоритетних завдань ДНЗ, при визначенні яких були враховані їх сучасність, актуальність, результати діагностування педагогів, аналіз результатів роботи за 2017-2018 навчальний рік, можливості колективу, а саме:

1.      Створювати інформаційний простір щодо виховання духовно- моральних цінностей у дошкільників в рамках реалізації завдань обласного науково-методичного проекту «Освітні стратегії соціалізації особистості в громадянському суспільстві. IV етап».

2.      Продовжувати працювати над формуванням первинного економічного досвіду дошкільників як необхідної умови соціалізації дошкільників.

3.      Забезпечувати оптимальне просторове розвивальне середовище щодо формування у дошкільників навичок безпечної поведінки.

4.      Активізувати роботу над формуванням комунікативно-мовленнєвої компетентності дошкільників.

Зміст освітньо-виховного процесу ДНЗ визначався Законами України «Про дошкільну освіту», «Про мови», Базовим компонентом дошкільної освіти (нова редакція), державними та парціальними програмами. Реалізація освітньо- виховних завдань здійснювалася на засадах особистісно-орієнтованої моделі організації педагогічного процесу, в якій створення повноцінного розвивального середовища і забезпечення відповідної позиції вихователя в організації діяльності дітей є провідними умовами успішного її виконання.

    Вся діяльність ДНЗ протягом року була спрямована перш за все на створення належних умов для здобуття якісної  освіти дітьми дошкільного віку.

    Дошкільний заклад забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, які постійно підвищують свій професійний рівень, відвідуючи методичні об’єднання, курси підвищення кваліфікації, через самоосвіту.

   Для вирішення завдань, спрямованих на вдосконалення кваліфікації та професійної майстерності педагогів, реалізацію поставлених пріоритетних завдань були проведені

  • педагогічні ради:

1.      Формування навичок безпечної поведінки у дітей дошкільного віку

(листопад)

2. Формування духовності у дошкільників – основа розвитку громадянського суспільства (лютий)    

  • консультації:

-        Формування у дошкільників компетентності з питань безпеки життєдіяльності в світлі Базового компонента дошкільної освіти в Україні;

-        Правове виховання дітей дошкільного віку як необхідна складова створення системи безперервної освіти і виховання нового покоління громадян;

-        Забезпечення успішної адаптації дітей через позитивні емоції;

-        Соціально-моральний розвиток та соціалізація дитини дошкільного віку;

-        Розвиток у дошкільників зв’язного мовлення засобами наочного моделювання ;

-        Формування у дошкільників ціннісного ставлення до довкілля та відповідальної громадянської позиції – пріоритетний напрямок освіти для сталого розвитку ;

-  Творчий спадок Т.Г. Шевченка у виховній роботі з дошкільниками;

- Ознайомлення дошкільників з навколишнім світом через метод наочного моделювання;

- Ненасильницьке спілкування – стратегія життя;

- організація активного відпочинку в дитячому садку;

- Забезпечення позитивного емоційного стану дитини засобами прогулянок тощо

  • семінар-практикум з елементами тренінгу:
  • Шляхи формування компетентності дошкільників з фізичного виховання;
  • майстер-клас:
  • Створення вихователем оптимальних умов для розвитку мовлення дошкільників
  • педагогічна лабораторія :
  • Використання в роботі педагогіки емпауерменту.

З метою підвищення фахового рівня педагогічних працівників, готовності їх до розв’язання завдань сучасної освіти, модернізації навчально-виховного процесу протягом навчального року педагоги брали участь у роботі районних методичних об’єднань.

     У поточному навчальному році курси підвищення кваліфікації при ДАНО пройшли 6 педагогів. Вихователі Трошина А.М., Семенча В.О. продовжують навчання в педагогічному університеті міста Слов’янська та здобувають повну вищу освіту за спеціальністю. Велике значення у виявленні рівня професійної майстерності педагогів, стимулюванні їх творчої активності має атестація, яка проводиться відповідно до Закону України «Про освіту» та Типового положення про атестацію педагогічних працівників. В 2018-2019 навчальному році в черговому порядку пройшли атестацію 7 педагогічних  працівників: Маркеєва Т.П., Димарецька Т.Д., Біляєва Н.Є., Олефіренко І.А., Саутікова В.Б., Дубіль О.М., Головань О.П. Позачергову атестацію  пройшли 2 педагоги – музичний керівник Резчикова В.М. та практичний психолог Волкова І.М. Згідно з індивідуальними планами педагоги, які атестувалися, провели відкриті заняття для колективного перегляду, брали активну участь у проведенні всіх педагогічних заходів. За наслідками атестації підвищили свій кваліфікаційний рівень до І кваліфікаційної категорії Резчикова В.М. та Волкова І.М., інші педпрацівники підтвердили свої категорії та педагогічні звання. Про рівень професійного зростання педагогів порівняно з минулим роком свідчать показники, які подані в діаграмі.

   Аналіз соціально-дидактичного аудиту щодо стажу педагогічної діяльності (у відсотках) показав, що педколектив має оптимум. Стаж педагогічної діяльності, що становить 15 - 25 років (у відсотках більше 67%) перевищує стаж у 5-10 років. Кваліфікаційний рівень педагогів ДНЗ з року в рік зростає: в поточному навчальному році два педагоги підвищили свій кваліфікаційний рівень. Але, на жаль, багато вихователів не можуть мати категорії через відсутність вищої освіти. Соціально-дидактичний аудит педколективу за освітою показав норму: освітній рівень педколективу ДНЗ зріс (повна вища спеціальна, базова вища та неповна вища спеціальна освіта разом становлять 89%). Нижче норми знаходиться показник рівня педколективу за віком: показники діаграми збільшені в бік вікового періоду 40-50 та понад 50. Але хоч і мінімально, спостерігається тенденція до омолодження педагогічного складу ДНЗ.

У дошкільному закладі створено умови щодо варіативності навчання. Моніторинг упровадження інноваційних технологій в навчальний процес дає вихователям можливість вибирати найбільш ефективні для практичної роботи з дітьми.

   У 2018-2019 навчальному році вихователі Семенча В.О. та Руденко Л.І. впроваджували в практичну діяльність досвід роботи своїх колег Іванько С.В. і Гемук Г.М. «У краплині води відбивається світ. Формування життєвої компетентності дитини у природному довкіллі через впровадження технології психолого-педагогічного проектування».

    Педагоги змогли відмітити перевагу технології психолого - педагогічного проектування в тому, що вона дає можливість дитині стати активним учасником навчально-виховного процесу, а значить - власного розвитку, сприяє створенню таких психолого-педагогічних умов, за яких спокійна розкомплексована дитина прагне в чомусь себе проявити. Педагоги відмітили, що впроваджуючи психолого-педагогічне проектування, при виконанні програмових завдань, треба виходити також з дитячих потреб та інтересів, рівня наявних у вихованців знань та умінь в різних видах діяльності.

     Інтегративний характер матеріалу, його направленість на формування самостійного та критичного мислення, на вміння дітей добувати знання самостійно під час дослідницько-пошукової роботи дав змогу вихователям отримати достатньо високий результат.

Протягом року в ДНЗ було проведено декілька конкурсів, направлених на виявлення кращих педагогів щодо створення розвивального освітнього середовища та пошуку ефективних шляхів освітньо-виховної роботи

    За підсумками конкурсу на кращу підготовку до літнього оздоровлення, який був оголошений в ДНЗ, перше місце третій рік поспіль посів колектив груп № 5 (вихователі Собор А.Л., П’ятниківська Н.І.) Педагоги творчо підійшли до конкурсу та підготували багато різноманітних цікавих ігор, створили умови, необхідні для ефективної оздоровчої роботи, проведення загартовуючи заходів, організації ігрової діяльності, дотримання рухової активності протягом дня. Атрибути до ігор з водою, піском, повітрям, сонцем відповідають естетичним, гігієнічним вимогам, безпечні в користуванні, багатофункціональні. Вихователі працюють у тісному контакті з родиною, про що свідчать виносні стенди з матеріалами щодо техніки безпеки, запобігання отруєнь грибами, рослинами, харчовим отруєнням, поради з різних аспектів виховання дитини. Серед переможців також слід назвати колективи груп № 2 (вихователі Смертюк Т.Ю., Бігун Н.О.), групу № 11 (вихователі Трошина А.М., Саутікова В.Б.), групу № 3 (вихователі Олефіренко І.А., Гарт Л.Л.)

     У поточному навчальному році по ДНЗ був оголошений конкурс на краще оздоблення групового майданчика прикрасами із снігу та льоду, краще оздоблення групового майданчика до літнього оздоровлення. У конкурсах прийняли участь всі групи. Комісією в цих конкурсах було відзначено групи №№ 11, 8, 3.  Вихователі врахували сучасні вимоги, естетичний вигляд, зручність та безпечність для користування дітьми.

    Зміст методичної роботи в дошкільному навчальному закладі будується на основі державних документів про освіту, науково-педагогічних досліджень, навчальних планів, програм, новинок психолого-педагогічної літератури, інструктивно-методичних матеріалів з проблеми організації методичної роботи. Велика увага приділяється спрямуванню зусиль педагогічного колективу на реалізацію завдань, які передбачають формування у дитини здібностей і бажання усвідомлювати себе як особистість. Ці домінуючі завдання обговорені на педагогічних радах, виробничих нарадах, під час індивідуальних і групових консультацій; на їх основі здійснюється корекція педагогічного стилю роботи вихователів.

    Організація навчально-виховного процесу, програмно-методичне забезпечення в ДНЗ були спрямовані на реалізацію завдань Базового компонента дошкільної світи в Україні.

    Пріоритетні напрямки навчально-виховного процесу відповідали вимогам змісту дошкільної освіти (ст..23 Закону України «Про дошкільну освіту»), що забезпечило різнобічний розвиток дитини дошкільного віку, були спрямовані на збереження та зміцнення фізичного, психічного та духовного здоров’я дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду.

Українська освіта обрала шлях гуманізації, тож головним пріоритетом нашого дошкільного закладу стало забезпечення належної екології дитинства. Йдеться про створення для кожного малюка здоров’язбережувального розвивального середовища в найширшому розумінні. Це і благополучне соціальне, і різноманітне та багате природне, і безпечне предметно-ігрове середовище; це чисте виразне мовлення найближчого оточення, оздоровча музика та інші доступні дітям кращі твори мистецтва; це фізіологічно доцільний режим життєдіяльності з гармонійним поєднанням і чергуванням різних її видів, оптимальні умови для рухової активності; здорове харчування.

    Ми прагнули до того, щоб все, що оточує дитину і споживається нею, стало безпечним у моральному, психоемоційному, фізичному сенсі і духовно піднесеним у загальнолюдському розумінні, сприяло розкриттю кращого, що є в її природі. З цією метою запроваджували здоров’язбережувальні та здоров’яформувальні технології в усіх напрямах: у спілкуванні та грі, в математиці й фізкультурі, образотворчості й музиці. Старались організовувати будь-яку діяльність так, щоб вона була екологічно сприятливою для дітей, дарувала їм радість і задоволення від процесу, в жодному разі не шкодила — не викликала дискомфорту, ні фізичного, ні психоемоційного.

      Реалізовуючи вимоги БКДО, формуючи особистісні компетенції дошкільників, завдання педагога — навчити малят пізнавати навколишній світ, розвинути їхню природну допитливість, активність, самостійність і гнучкість мислення, швидкість думки. Важливо зробити розумову діяльність радісною, необтяжливою. А отже, дбати про її безпечність для фізичного, психічного та емоційного здоров’я дитини. Екологічно сприятливою може бути лише така розумова діяльність, якої дитина прагне, яку виконує охоче, без надмірного напруження і перевтоми, у ситуації успіху. Тому педагоги пропонували дітям різні за характером і змістом завдання, інтегруючи їх з іншими видами діяльності і враховуючи індивідуальні можливості. Вихователі прагнули зробити виховання екологічним. Перед ними стала проблема, як зберегти психічне та емоційне здоров’я малят, навчити будувати екологічно сприятливі стосунки між людьми, взаємодіяти з довкіллям, щоб не зашкодити екологічній рівновазі. Все це зобов’язує до формування навичок безпечної поведінки з дошкільного віку й упродовж усього життя.

В поточному навчальному році колектив ДНЗ продовжував роботу над проблемою створення розвивального життєвого простору дошкільників - фактору розвитку творчої особистості. Значна увага приділялася розвитку творчих здібностей дошкільників, пізнавальної активності, допитливості, використанню нестандартних форм і методів роботи. Педагоги в своїй роботі проводили інтегровані, комплексні, сюжетні, групові, індивідуальні заняття, екскурсії, цільові прогулянки, пішохідні переходи, спостереження, пошуково- дослідницьку діяльність. Свої відносини з дітьми вихователі будували на основі педагогіки співробітництва та гуманізму, використовуючи особистісно- орієнтований підхід до виховання та навчання дітей. Педагогічний колектив зумів добитись на практиці принципу розвиваючого навчання, зробити педагогічний процес цікавим, творчим, пізнавальним.

   Варто зазначити, що в дошкільному закладі є всі необхідні умови для розвитку творчих та пізнавальних здібностей кожного дошкільника. Робота з інтелектуального розвитку дітей ведеться відповідно до програмових вимог. Вихователі всіх вікових груп створюють сприятливі умови для розвитку особистості кожної дитини, для її самореалізації, для розвитку пізнавальних інтересів дітей, вміння долати труднощі у навчанні, що в цілому сприяє розвитку ініціативності, творчості та інтелектуальному розвитку малят, зокрема засвоєнню дошкільниками елементарних логічних прийомів, вмінню розмірковувати, встановлювати причино - наслідкові зв'язки, обґрунтовувати свою думку, робити прості висновки. Діти виявляють ініціативу, творчість, незалежність, елементарну критичність, оптимізм, коли трапляються труднощі, наполегливість, уміння доводити розпочате до кінця, брати на себе відповідальність за допущені помилки.

       Педагоги дошкільного закладу наполегливо працюють над виявленням творчого потенціалу дітей, розвитку їх інтелектуальних та творчих здібностей, забезпеченням умов для реалізації варіативної складової Базового компонента дошкільної освіти в Україні шляхом роботи гуртків за інтересами:

-        гурток "Дошкільнята-малюки грають в шашки залюбки" (Гарт Л.Л.)

-        хореографічний гурток "Пластика " (керівник: Резчикова В.М., музичний керівник ДНЗ)

-        гурток «Дельфінчики» (керівник: Біляєва Н.Є. інструктор з фізкультури)

-        гурток «Біла королева» (керівник Іванько С.В., вихователь)

   Гурткова робота, яка проводилася у минулому навчальному році, була результативною, сприяла розвитку уподобань і нахилів дітей. Керівники гуртків Біляєва Н.Є. та Резчикова В.М. досягли певних результатів, які презентували колегам та батькам.

Вивченням рівня мовленнєвої компетентності вихованців дошкільного навчального закладу були охоплені діти раннього, молодшого та старшого дошкільного віку.

Діти з високим та достатнім рівнем мовленнєвої компетентності становлять 63 % (229 чол.) із середнім — 24 % (88 чол.) із низьким — 11 % (42 чол.) від загальної кількості дітей. Дев’ять  дітей (2 %) мають початковий рівень мовленнєвої компетентності.

    Заслуговує на увагу позитивний досвід вчителів-логопедів Чернишової О.Б. та Сірої Г.М. У старшій логопедичні групі № 9 (вчитель-логопед Сіра Г.М.) з

13 дітей 7-го року повністю мова виправлена у 12 дітей, практично виправлена в однієї дитини. Вони ідуть до школи без будь-яких вад мови.

    У середній групі № 4 (вчитель-логопед Чернишова О.Б.) з 21 дитини середньої групи повністю мова виправлена у 7 дітей, практично – у 8 дошкільників, частково – у 4. На жаль, у двох дітей - Ількова Андрія та Кабанова Олександра, дуже складні мовні порушення, тому корекційна робота не викликала суттєвих зрушень.  Всі діти переходять до старшої логопедичної групи.

   Велику увагу в роботі з дітьми-логопатами педколектив та вчителі-логопеди приділяють створенню єдиного навчально-корекційного простору. Це командний підхід або, як ми вважаємо, колективний вплив на дитину різних спеціалістів, оскільки всі учасники діють за єдиним планом, маючи можливість відстежувати й корегувати практично всі параметри розвитку дитини. Однак, слід особливу увагу звернути на скоординованість в роботі музичного керівника, учителя-логопеда та вихователя на заняттях з логоритміки, спільний пошук ефективних шляхів корекційної роботи.

Олена Борисівна та Ганна Миколаївна - кваліфіковані спеціалісти, ведуть просвітницьку роботу серед батьків та колег.

  Аналіз основних чинників, що впливають на зниження мовленнєвої активності, дав підстави виокремити найбільш значущі:

•        Різке погіршення здоров’я дітей, що закономірно тягне за собою зниження мовленнєвої активності (уразливість мовно-мовленнєвої функції як найбільш складно організованої біологічної основи). За даними медиків, лише 14% дітей від загальної дитячої популяції практично здорові.

•        Глобальне зниження загального рівня культури в суспільстві. Мовлення, як найбільш симптоматичний показник рівня загальної культури, “відгукнулося” різким збідненням мовного середовища, у якому розвивається дитина.

•        Суттєве звуження обсягу спілкування дорослих і дітей (є як суб’єктивні, так і об’єктивні причини).

• Недостатня увага вихователів до питань мовленнєвого розвитку дітей.

    Отже, питання формування мовленнєвої компетентності дошкільника, майбутнього учня, розвиток мовленнєвої творчості, використання інтерактивних технологій в мовленнєвому розвитку дітей дошкільного віку залишаються актуальними і на наступний навчальний рік.

 

Одним із напрямків співпраці сім'ї і ДНЗ є підготовка дітей до школи, від чого залежатимуть їхні успіхи в навчанні, подальший розвиток. Як правило, діти, які у старших дошкільних групах розуміють, що їх чекає у школі, володіють необхідними для навчання у ній навичками, легко вживаються у шкільне середовище. Однак не всі з них безболісно долають цей етап, що проявляється передусім у їх незадовільній успішності. Причина цього здебільшого в психологічній непідготовленості до навчання в школі. Готовність до шкільного навчання водночас є проблемою соціальної зрілості дитини. Адже, йдучи до школи, вона опиняється в реальній соціальній позиції, вперше отримавши право і опинившись перед обов'язком здійснення суспільної за змістом і формою діяльності, якою є навчання. Питання спільної роботи дошкільного закладу та родини щодо формування компетентної особистості та забезпечення наступності в реалізації завдань духовного, патріотичного, трудового виховання між ДНЗ та школою висвітлювалось на педрадах, консультаціях, батьківських зборах тощо. Проблема організації співпраці дошкільного закладу і сім’ї щодо забезпечення повноцінного і всебічного розвитку дитини посідає особливе місце серед напрямків гуманізації вітчизняної дошкільної освіти. Адже сім'я є тією сферою життєдіяльності дитини, в якій відбувається її первинна соціалізація, закладаються основи розвитку особистості. Разом із тим, сучасна сім'я зазнає низки соціальних, психологічних проблем, які прямо або опосередковано впливають на всі аспекти розвитку дитини, на її благополуччя, Дуже важливо педагогам навчити батьків повноцінно використовувати навіть мінімальний час, який вони можуть приділити дитині для спілкування. Виявляючи турботу про тілесне благополуччя дитини, не можна забувати про її внутрішній світ. Головне - діти повинні бути впевненими, що дорослі їх люблять і готові будь-коли прийти їм на допомогу. Тому питання інтеграції суспільного і родинного виховання залишається пріоритетним.

Належна увага колективом ДНЗ приділялась фізкультурно-оздоровчій роботі. На реалізацію пріоритетного завдання два рази на рік (вересень-травень) проводилося обстеження рівня розвитку основних рухів вихованців, з допомогою якого вдалося продіагностувати якісні й кількісні зрушення в розвитку основних рухів дошкільників. Педагогічний колектив дошкільного закладу проводив планомірну роботу з ознайомлення батьків з результатами фізичного виховання та загартування дітей, пропагував здоровий спосіб життя через інформаційний блок для батьків, листи здоров’я по всіх вікових групах, спортивні розваги, свята з участю батьків, піші переходи.

В поточному навчальному році систематично проводились Дні здоров’я, були підготовлені та проведені педагогами разом з батьками зимове та літнє фізкультурні свята. Як позитивний момент слід відзначити дні відкритих дверей для батьків та громадськості, що стали традиційними в плавальному басейні.

Удосконаленню системи фізичного виховання в дошкільному закладі сприяв чіткий та систематичний медико-педагогічний контроль за станом здоров’я, фізичним розвитком та руховою активністю вихованців. Чітко розподілені обов’язки між завідувачем, лікарем, старшою медичною сестрою, вихователем-методистом щодо контролю за фізичним розвитком дітей.

Медико-педагогічний контроль здійснювався за напрямками:

-        контроль за станом здоров’я, нервово-психічного та фізичного розвитку дітей;

-        контроль за розвитком рухів і фізичних якостей у дітей;

-        оцінка впливу різних організаційних заходів на дитячий організм;

- нагляд за санітарно-гігієнічними умовами.

Протоколи медико-педагогічного контролю за проведенням фізкультурних занять велися щомісячно.

     Питання безпеки життєдіяльності дошкільників - одне з найголовніших у роботі закладу. Протягом навчального року проводилась систематична робота з охорони життя та безпеки життєдіяльності, зміцнення здоров’я дітей: тематичні тижні, інструктажі, виставки малюнків, лялькові та музично-драматичні дійства, розваги. Цікаво, змістовно, з участю батьків пройшли тематичні дні: «Про вогонь потрібно знати і про нього пам’ятати», «Про безпеку треба дбати», конкурси-виставки дитячих та батьківських робіт, а в листопаді та квітні - Тиждень безпеки дитини тощо. Завдяки такій систематичній роботі травматизму та нещасних випадків у 2018-2019 н. р. зафіксовано не було.

Проводячи планомірну роботу з ОБЖД, ми прийшли до висновку, що навчання дітей не обмежується тільки одними заняттями, значну частину знань і умінь дитина засвоює без спеціального навчання - в повсякденному спілкуванні з дорослими, однолітками, в ході ігор, спостережень, дослідів. Головне завдання педагоги вбачали в тому, щоб допомогти дитині придбати повноцінні знання поза заняттями. У повсякденному житті, в ході ситуацій (природних і спеціальних) відпрацьовувались, закріплювались, розширювались знання дітей, їхнього вміння, збагачувались почуття, установлювались пізнавальні інтереси, здібності. Враховуючи індивідуальні особливості вихованців, вихователі продумували варіанти завдань таким чином, щоб їх виконання вимагало зусиль думки, волі, напруження сил, бо без подолання труднощів немає повноцінного розвитку. Організовуючи діяльність дітей, дбали про те, щоб кожна дитина емоційно переживав успішність навчання. Для цього створювали спеціально створені ситуації успіху, наприклад, позитивно підкріплювати наміри дитини, авансуючи успіх (у тебе вийде, ти впораєшся); акцентуючи увагу на позитивних рисах (ти такий уважний, ти ж наш художник); посилювали мотив діяльності (адже ти хочеш уміти робити так, як рятівники).

     Підводячи підсумки щодо виконаної роботи, можна сказати, що питання про формування основ безпеки життєдіяльності є актуальним. Це, перш за все, пов'язано з потребою суспільства в соціально адаптованій особистості. Невизначеність сучасного навколишнього середовища вимагає не тільки високої активності людини, але і її здатності до адекватної поведінки.

     Свідоме ставлення до власного соціального здоров'я в дошкільника забезпечується системою знань, які сприяють усвідомленню того, що стосунки між однолітками та дорослими мають бути не стресовими, а доброзичливими, добротворчими, культурними, дієвими; у спілкуванні треба вміти управляти своїми емоціями, оцінювати себе та інших із розумінням мотивів поведінки, вчинків, - це, в свою чергу, сприятиме розвитку саморегуляції дитини як прояву її вольових зусиль. Окрім того, у спільній ігровій, пізнавальній, трудовій діяльності дитина має проявляти самостійність (у діях, думках, рішеннях), активність.

   Компетентним щодо психічного здоров'я можна вважати дошкільника, який прагне активно пізнавати світ; виявляє готовність до розв'язання проблемних ситуацій; здійснює елементарні мислительні дії; володіє початковими формами дослідництва, експериментування, винахідництва; вміє спостерігати; сприйнятливий, допитливий, уважний, уміє відрізняти головне від другорядного.

Тому проблема формування основ здоров’язбережувальної компетентності залишається однією з пріоритетних і в новому навчальному році.

В рамках реалізації завдань обласного науково-методичного проекту «Освітні стратегії соціалізації особистості в громадянському суспільстві. III етап» колектив ДНЗ працював над проблемою патріотичного виховання. Аналіз методичної роботи у закладі дає можливість зробити висновок, що у вихователів склалась певна система і стиль у роботі з дітьми та їх батьками щодо патріотичного виховання.

Для підвищення якості дошкільної освіти, забезпечення її сталого інноваційного розвитку педагоги спрямовують свою діяльність на формування різнобічно розвиненої, духовно багатої, оптимістично та патріотично налаштованої особистості. При цьому вони приділяють увагу такому пріоритетному напрямку освітньої роботи, як патріотичне виховання у контексті розвитку духовного потенціалу особистості дитини дошкільного віку.

З метою проведення змістовної роботи з дітьми у групах створено відповідні умови: належне розвивальне середовище (іграшки, обладнання) і посібники (демонстраційний і роздатковий матеріал). Завдання щодо організації роботи з патріотичного виховання педагоги вирішують комплексно у різних видах діяльності: заняття, бесіди (вихователі Олефіренко І.А., Саутікова В.Б., Гарт Л.Л., Дубіль О.М., Головань О.П., Семенча В.О., Трошина А.М.) , ігри, індивідуальне спілкування, моральні ситуації вибору, читання художніх творів   ( вірші про Україну ) тощо.

Завдання щодо організації роботи з патріотичного виховання вирішуються комплексно - під час занять з екологічного, пізнавального, художньо- естетичного, мовленнєвого розвитку, трудового виховання. Для реалізації зазначених завдань вихователі використовують широкий спектр засобів освітнього впливу (різні види ігор, художня література, природа, фізичні вправи, образотворче, музичне мистецтво тощо) в процесі провідної (предметної) та інших специфічних для молодшого віку видів діяльності (емоційне спілкування, ігрова, рухова, пізнавальна, мовленнєва, образотворча, музична діяльність тощо).

Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на інтересі до найближчого соціального, природного і культурного оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, країни, традицій та звичаїв свого народу). Тому позитивне ставлення до світу закладається на основі виховання любові та поваги до найрідніших людей (мами, тата, бабусь, дідусів, братів, сестер), усвідомлення тісного взаємозв’язку між поколіннями. Тож педагоги Дубіль О.М., Руденко Л.І., Іванько С.В., П’ятниківська Н.І., Саутікова В.Б., Гарт Л.Л. приділяють увагу формуванню у дошкільників дієвих емпатійних проявів щодо близьких, адже мало розуміти, що таке доброта, турбота, вдячність, взаємодопомога - необхідно проявляти ці почуття у повсякденні, цінувати членів своєї сім’ї й теплоту рідної домівки.

В рамках реалізації завдань екологічного виховання та формування природовідповідницької компетентності дошкільників в ДНЗ проводиться доступна дошкільникам дослідницько-пошукова робота. Діти орієнтуються в основних станах погоди і установлюють прості залежності і взаємозв’язки між станом погоди, станом рослин та поведінкою тварин; розрізняють за кольором, формою і величиною різні рослини і тварин, порівнюють форму об’єктів природи з геометричними фігурами; порівнюють між собою рослин і тварин, виділяють схоже та відмінне; класифікують об’єкти довкілля за певною ознакою. Діти помічають і розрізняють природні явища, намагаються підібрати до них народні прикмети, порівняння; міркують про природоохоронну роботу,тощо.

  Для стимулювання прагнення дітей до дослідницької діяльності вихователі Дубіль О.М., Іванько С.В., Головань О.П., Миронець-Мажець Т.О., Гуразда С.В. дотримуються певних принципів: на запитання «чомусиків» дають тільки вірні, продумані відповіді в простій формі; водночас не поспішають з відповіддю, надають дітям можливість самостійно знайти відповідь, прокоментувати та пояснити наслідки дослідницьких дій.

Заслуговує на увагу той факт, що вихователі організовують дослідницьку діяльність, якій надають характер гри («Подорожуємо з краплинкою», «У королівстві піску»).

В групах ДНЗ створені умови для екологічного виховання дітей: обладнані доцільно розміщені куточки природи, в яких є література, паспорти рослин, рослини педагоги прагнуть підбирати відповідно до вікових груп, екологічні ігри, ілюстративний матеріал, інвентар для догляду за рослинами. В групах обладнано достатня кількість дидактичних ігор. Розвивальне середовище з екологічного виховання, в основному, сформоване.

     Вихователі Гарт Л.Л., Олефіренко І.А., Саутікова В.Б., Головань О.П., Дубіль О.М., Іванько С.В., собор А.Л., Пятниківська Н.І. вважають однією з найефективніших та цікавих форм роботи - дослідницьку діяльність. Результати перевірки показали, що дослідницька діяльність доступна дітям, про що свідчить дитяча допитливість, бажання пізнати причини навколишніх явищ. Діти орієнтуються в основних станах погоди і установлюють прості залежності і взаємозв’язки між станом погоди, станом рослин та поведінкою тварин, розрізняють за кольором, формою і величиною різні рослини і тварини, порівнюють форму об’єктів природи з геометричними фігурами, порівнюють між собою рослини і тварини, виділяють схоже та відмінне, класифікують об’єкти довкілля за певною ознакою. Діти помічають і розрізняють природні явища, намагаються підібрати до них народні прикмети, порівняння, міркують про природоохоронну роботу, тощо. Практика засвідчує, що для дослідницьких здібностей дошкільників багато можливостей надають спостереження. Вихователі П’ятниківська Н.І., Головань О.П., Дубіль О.М, Семенча В.О. Литвиненко А.М., Клюкіна І.І., протягом року планують спостереження у природі: у квітниках, у куточку лісу, на городі. Саме серед природи діти міркують, мислять, роблять умовиводи , у них розвивається наочно-дійове та наочно-образне мислення. Результати спостережень фіксуються в календарі природи та погоди, який має екологічну спрямованість і знаходиться у груповій кімнаті у куточку природи та у формі образотворчих робіт (аплікації, ліпленні, м Педагоги ДНЗ активно співпрацюють з батьками з питань екологічного виховання: проводяться групові та індивідуальні консультації, бесіди, в інформаційних куточках для батьків розміщується відповідної направленості матеріал, проводяться конкурси серед батьків на кращу поробку з природного матеріалу.

Позитивний відгук та схвалення від батьків дістали фольклорні свята екологічного спрямування (свято Печеної картоплі, обжинки, свято Золотої осені, Івана Купала тощо), які організовують музичні керівники Резчикова В.М. та Савінова Л.І. за сприяння всього колективу ДНЗ.

 

Високий рейтинг ДНЗ забезпечується впровадженням особистісно- орієнтованої моделі дошкільної освіти, демократизацію управління та педпроцесу, інтеграцію родинного і суспільного виховання, пошук та впровадження інноваційних технологій в практичну діяльність, створення максимальних умов для повноцінної взаємодії і взаємовпливу дорослих і дітей, в результаті якого формується компетентність та базові якості особистості.

    Відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» адміністрація закладу спільно з профспілковим комітетом працювали над впровадженням державної політики в галузі охорони праці, яка базується на принципі пріоритету життя і здоров'я працівників та дітей відповідно до створення безпечних умов праці, навчання та виховання.

  Результати перевірок з дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки розглядалися на оперативних, виробничих нарадах. За

наслідками контролю видавалися довідки та відповідні накази. Таким чином, контроль за необхідними і безпечними умовами праці, навчання та виховання у дошкільному закладі носив комплексний характер.