Діти дошкільного віку можуть лякатися сирени і плакати, кликати маму. Тому виховательці необхідно мати із собою на телефоні записи улюбленої музики малечі, яка перекривала би звуки сирени. Для цієї категорії дітей як найбільш непосидючих доцільно мати в бомбосховищі фітболи, на яких вони могли б пострибати. Якщо місця зовсім мало і це неможливо, доцільно продумати ігри з елементами рухів і звуконаслідування.

Вихованцям можна пропонувати ігри з предметами, використовуючи "чарівну торбинку" чи "скриньку відчуттів". "Скринька відчуттів" — це невеликий картонний чи фанерний ящик, що має з боків отвори, у які пролазить рука дитини. При цьому руки мають діставати до дна ящика і вільно обстежувати предмети в ньому. У скриньку можна покласти різноманітні невеликі предмети, іграшки, природні матеріали. Вибір залежить від мети гри. Скриньку можна обклеїти різними картинками. Зі "скринькою відчуттів" діти можуть гратися й самостійно.

Як можна обіграти перебування в бомбосховищі?

Можна, наприклад, запропонувати дітям уявити, що вони спустилися в підводний човен. Якась елементарна атрибутика в бомбосховищі має це ілюструвати (наприклад, на стінах прикріплені зображення ілюмінаторів, водних мешканців — рослин і тварин).

 Іншим разом можна запропонувати дітям мандрівку на космічному кораблі, а отже, і атрибутика має бути відповідна. Або ж вирушити на машині часу, наприклад, в епоху динозаврів.

   Творчий педагог, який добре знає можливості своїх вихованців, може запропонувати їм цікаві завдання, спрямовані на формування словника, розвиток творчого мислення і мовлення, закріплення елементарних математичних уявлень.

     Якщо сигнал тривоги перервав заняття, чи варто продовжувати його в укритті?

   Слід зважати на можливості самого сховища, тобто на те, чи можна розмістити різні вікові групи окремо, щоб вони під час діяльності не заважали одна одній, а діти чули лише свою виховательку. Якщо це неможливо, необхідно продумати діяльність для різновікової групи і відразу визначитися, хто з педагогів буде її організовувати, а хто йому допомагатиме.

   Якщо тривогою було перерване заняття з малювання, аплікації, ліплення, то навряд чи цю діяльність можна буде якісно виконати поза груповою кімнатою. Тому розробляючи конспект кожного заняття, слід передбачити варіант його продовження чи завершення в умовах укриття. Для старших дошкільників це передовсім словесні дидактичні ігри, колективне складання розповідей у контексті теми заняття, уявна гра-подорож (наприклад, "Подорож по Дніпру", "Таємниці Чорного моря"). Звісно, вихователька при цьому апелює до тих знань і навичок, які вже є в дітей.

    Якщо немає можливості продовжити перерване заняття, то варто проводити різноманітні ігри, розповідати казки, по змозі з використанням ілюстрацій, наліпок, вім- мельбухів.

Варто продумати і проведення еколого-психологічних тренінгів, імітаційних ігор, у яких можна об'єднати дітей різних вікових груп.

Не розв'язаним під час перебування в укритті освітнім завданням треба приділити увагу під час наступних занять у груповій кімнаті чи під час інших видів діяльності на ділянці ЗДО. Якщо після відбою тривоги настав час прогулянки, то треба йти з дітьми на прогулянку, у жодному разі не слід продовжувати заняття.

Як діяти, якщо сигнал тривоги пролунав під час прогулянки?

   В укритті дітям середньої й старшої груп можна запропонувати здійснити уявну екскурсію до добре знайомих фітоценозів, але в іншу пору року, наприклад, навесні чи влітку. Нехай малята пригадають, якими вони бачили мешканців лісу, водойми, луки в певну пору року. При цьому можна і придумувати загадки, діалоги з мешканцями біоценозу, і пригадувати вірші про об'єкти природи, приказки, прикмети, складати оповідки-нісенітниці тощо. Виховательці бажано мати на телефоні записи звуків природи, аби зробити уявну екскурсію реалістичнішою або використати їх для проведення дидактичних ігор, сюжетно- рольових ігор-подорожей.

Рухливі ігри, заплановані на час прогулянки, варто замінити дидактичними іграми з елементами рухів.

Найголовніша порада: під час сигналу тривоги і перебування в укритті діти не повинні бачити паніки, страху чи розгубленості виховательки!

    Як добре, що настала зима! Чистий сніжок, морозець, слизькі крижані гірки піднімають настрій. Сніг – це найголовніше. Можна стільки різноманітних ігор вигадати! І взагалі, зимові забави – це окрема тема. Недаремно діти так люблять зимові прогулянки.

Зима — найвеселіше і радісний час року. Зима для дітей — це час активних ігор і веселих розваг. Немає такої дитини, яка б не любила зимових забав і не мріяла би взимку швидше піти у двір на захоплюючу прогулянку. Взимку вся земля покривається пухнастим блискучим білим килимом снігу.

А як радіє приходу зими дітвора ДНЗ №92! Це купа неймовірно позитивних емоцій. Малята не можуть дочекатися прогулянки! 

Зимові забави  проходять дуже весело. Дітвора із задоволенням катається на санках, грає в сніжки, працює вправно лопатами, розчищаючи сніг!

 Малятам для прогулянок узимку потрібні лопатки, формочки для пасочок, відра. Відро і формочки для снігу повинні бути більшими за розміром, ніж для піску. Для малят цікаво грати набором із відер різного розміру, які вставляються одне в одне; їх зручно носити і перевертати двома руками.

   Пасочки з мокрого снігу добре тримають форму. Фігурки, які вийдуть, можна розфарбовувати фарбами, як заманеться. Тільки не забудьте захопити із собою фарби в баночках, губки або широкі пензлики.

    Взимку з неба падають гарні сніжинки. Діти люблять ловити їх і розглядати на долоньці. Ідучи на прогулянку наші педагоги кладуть до кишені лупу. Крізь неї малятам цікаво розглядати візерунки та вигадливі форми сніжинок, спостерігати, як вони тануть на теплій долоні.

    Вихователі в дитячому садку ведуть активну підготовку до зимових розваг, щоб дітки могли весело і цікаво проводити час. У арсеналі педагогів завжди є безліч цікавих зимових забав, ігор, конкурсів, святкових сценаріїв.